- таємниця
- —————————————————————————————таємни́цяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
таємниця — і, ж. 1) Те, що приховується від інших, відоме не всім; секрет. || Те, що не підлягає розголошенню. || чого та з означ. Відомості, знання про щось, способи досягнення чого небудь, невідомі іншим. Військова таємниця. 2) Те, що не пізнане, не стало … Український тлумачний словник
анонімниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
недоїмниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
підприємниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
спадкоємниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
співспадкоємниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
винаємниця — і. Жін. до винаємник … Український тлумачний словник
грімниця — і, ж. Блискавка з громом; блискавка … Український тлумачний словник
недоїмниця — і. Жін. до недоїмник … Український тлумачний словник
підприємниця — і. Жін. до підприємець … Український тлумачний словник
спадкоємниця — і, ж. Те саме, що спадкоємиця … Український тлумачний словник